висіти
ви́сіти
вишу, висиш, недок.
1》 Не маючи опори знизу, триматися на чому-небудь або бути прикріпленим до чогось, зачепленим за щось.
|| Спадаючи вниз, звисати (про волосся).
|| Безладно звисати.
|| Обвисаючи, незграбно облягати кого-небудь (про одяг).
|| розм. Схопившись руками за що-небудь, триматися, держатися на чомусь.
Висіти на телефоні — дуже довго дзвонити або розмовляти по телефону.
2》 Не маючи опори знизу, бути причепленим, прикріпленим до вертикальної поверхні чого-небудь.
3》 над ким – чим. Видаватися, виступати якоюсь частиною наперед; нависати.
|| перен. Загрожувати, здаватися неминучим.
4》 Триматися в повітрі майже без руху.
5》 Бути або здаватися нерухомими в повільному польоті (про птахів, літальні апарати і т. ін.) або русі по небу (про небесні світила і т. ін.).
|| Безперервно, протягом довгого часу літати, кружляти над чим-небудь.
Висіти на хвості — переслідуючи когось, триматися від нього на дуже близькій відстані.
Висіти у повітрі — бути у невизначеному, непевному становищі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови