висічений
ви́січений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до висікти.
|| висічено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиви́січений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до висікти.
|| висічено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови