вишкільник —
ВИШКІ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Особа, яка проводить вишкіл; інструктор. Під час змагань за незалежність фінляндці виявилися дуже цінними як інструктори-вишкільники і провідники-командири Фінляндської національної армії (з наук. літ.). 2. Той, кого вишколюють.
Словник української мови у 20 томах