Значення в інших словниках
-
влучений —
(улучений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до влучити (улучити) 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
влучений —
ВЛУ́ЧЕНИЙ (УЛУ́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до влу́чити 1. Комаров пробіг ще кілька десятків кроків і клякнув до мерзлої землі, влучений під саму лопатку (У. Самчук); Впав перед Романом якийсь боєць, влучений розривною кулею в голову (О.
Словник української мови у 20 томах
-
влучений —
ВЛУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до влу́чити 1. Впав перед Романом якийсь боєць, влучений розривною кулею в голову (Гончар, III, 1959, 140).
Словник української мови в 11 томах