влучення

влу́чення

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. влучення — (улучення), -я, с. Дія за знач. влучити (улучити) 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. влучення — ВЛУ́ЧЕННЯ (УЛУ́ЧЕННЯ), я, с. Дія за знач. влу́чити 1. Богдан зробив майже неможливе. Він збив із своєї зенітки рукав [повітряна мішень у вигляді рукава] на такій висоті, на якій прямі влучення не передбачаються (Р.  Словник української мови у 20 томах
3. влучення — ВЛУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. влу́чити 1.  Словник української мови в 11 томах