войовник —
Войовни́к: — воїн [54]
Словник з творів Івана Франка
войовник —
-а, ч., заст. Вояк.
Великий тлумачний словник сучасної мови
войовник —
ВОЙОВНИ́К, а́, ч., заст. Вояк. – Не для таких, як я, війна, й войовник з мене не жвавий! (Марко Вовчок); І вже кипить гарячий бій, Нема войовникам знемоги! (Л.
Словник української мови у 20 томах
войовник —
ВОЙОВНИ́К, а, ч., заст. Вояк. — Не для таких, як я, війна, й войовник з мене не жвавий! (Вовчок, І, 1955, 278); І вже кипить гарячий бій, Нема войовникам знемоги! (Дмит., Вірші.., 1949, 374).
Словник української мови в 11 томах
войовник —
Войовник, -ка м. Боецъ, воинъ, рубака, воитель. К. МБ. X. 19. Не для таких, як я, війна, і войовник з мене не жвавий. МВ. ІІ. 15.
Словник української мови Грінченка