войовник
ВОЙОВНИ́К, а, ч., заст. Вояк.
— Не для таких, як я, війна, й войовник з мене не жвавий! (Вовчок, І, 1955, 278);
І вже кипить гарячий бій, Нема войовникам знемоги! (Дмит., Вірші.., 1949, 374).
Словник української мови (СУМ-11)ВОЙОВНИ́К, а, ч., заст. Вояк.
— Не для таких, як я, війна, й войовник з мене не жвавий! (Вовчок, І, 1955, 278);
І вже кипить гарячий бій, Нема войовникам знемоги! (Дмит., Вірші.., 1949, 374).
Словник української мови (СУМ-11)