войовник
ВОЙОВНИ́К, а́, ч., заст.
Вояк.
– Не для таких, як я, війна, й войовник з мене не жвавий! (Марко Вовчок);
І вже кипить гарячий бій, Нема войовникам знемоги! (Л. Дмитерко);
Відійшли в небуття імена войовників, а створеним руками людини пам'ятникам відкрила свої двері вічність (І. Пільгук);
Вам, шукачам істини, вам, мандрівникам невимірності, вам, мужнім творцям і войовникам із силами хаосу, наше вітання (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)