войовниця
ВОЙОВНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до войовни́к.
Камилла… войовниця, І знахурка, і чарівниця (Котл., І, 1952, 197);
Його [Зевса] улюблена дочка Афіна змальована в "Іліаді" і "Одіссеї" як грізна войовниця (Іст. стар. світу, 1957, 77).
Словник української мови (СУМ-11)