войовниця —
-і. Жін. до войовник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
войовниця —
ВОЙОВНИ́ЦЯ, і, ж., заст. Жін. до войовни́к. Камілла – страшна войовниця, І знахурка, і чарівниця (І. Котляревський); Серед спалених начервоно скель доживають вільні войовниці в безнадійнім бою за жіночу долю (Н.
Словник української мови у 20 томах
войовниця —
ВОЙОВНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до войовни́к. Камилла… войовниця, І знахурка, і чарівниця (Котл., І, 1952, 197); Його [Зевса] улюблена дочка Афіна змальована в "Іліаді" і "Одіссеї" як грізна войовниця (Іст. стар. світу, 1957, 77).
Словник української мови в 11 томах
войовниця —
Войовниця, -ці ж Воительница. Камилла страшна войовниця і знахурка, і чарівниця. Котл. Ен. IV. 71.
Словник української мови Грінченка