войовниче
ВОЙОВНИ́ЧЕ. Присл. до войовни́чий.
— На вас, тату, як мені здається, нічим не вгодиш! — насупився Тимофій. — Як це нічим? — Одразу скипів старий і войовниче потягнувся до палиці (Стельмах, II, 1962, 31).
Словник української мови (СУМ-11)ВОЙОВНИ́ЧЕ. Присл. до войовни́чий.
— На вас, тату, як мені здається, нічим не вгодиш! — насупився Тимофій. — Як це нічим? — Одразу скипів старий і войовниче потягнувся до палиці (Стельмах, II, 1962, 31).
Словник української мови (СУМ-11)