Орфографічний словник української мови

волічковий

волічко́вий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. волічковий — -а, -е. Прикм. до волічка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. волічковий — ВОЛІЧКО́ВИЙ, а, е. Витканий, вигот. з волічки. Обтулилася волічковою хусткою, як лялечка (Б. Лепкий); Я замінила свою діадему На волічковий, барвистий вінок (Віра Вовк); Краї хустинки дбайливо обшиваються вовняною (волічковою) ниткою, в чотирьох кутах розміщується вишивка (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. волічковий — волічковий сплетений із ниток (перев. вовняних)(ст): З'явилася за мить Анночка в зеленій волічковій суконці. На її шиї висів цератовий метер, в руці тримала записник і олівець (Ярославська)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. волічковий — ВОЛІЧКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до волі́чка.  Словник української мови в 11 томах
  5. волічковий — Волічковий, -а, -е Гарусный. Хотин. у.  Словник української мови Грінченка