волічковий

ВОЛІЧКО́ВИЙ, а, е.

Витканий, вигот. з волічки.

Обтулилася волічковою хусткою, як лялечка (Б. Лепкий);

Я замінила свою діадему На волічковий, барвистий вінок (Віра Вовк);

Краї хустинки дбайливо обшиваються вовняною (волічковою) ниткою, в чотирьох кутах розміщується вишивка (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. волічковий — волічко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. волічковий — -а, -е. Прикм. до волічка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. волічковий — волічковий сплетений із ниток (перев. вовняних)(ст): З'явилася за мить Анночка в зеленій волічковій суконці. На її шиї висів цератовий метер, в руці тримала записник і олівець (Ярославська)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. волічковий — ВОЛІЧКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до волі́чка.  Словник української мови в 11 томах
5. волічковий — Волічковий, -а, -е Гарусный. Хотин. у.  Словник української мови Грінченка