волічковий — Великий тлумачний словник сучасної мови

волічковий — волічко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
волічковий — ВОЛІЧКО́ВИЙ, а, е. Витканий, вигот. з волічки. Обтулилася волічковою хусткою, як лялечка (Б. Лепкий); Я замінила свою діадему На волічковий, барвистий вінок (Віра Вовк); Краї хустинки дбайливо обшиваються вовняною (волічковою) ниткою, в чотирьох кутах розміщується вишивка (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
волічковий — волічковий сплетений із ниток (перев. вовняних)(ст): З'явилася за мить Анночка в зеленій волічковій суконці. На її шиї висів цератовий метер, в руці тримала записник і олівець (Ярославська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
волічковий — ВОЛІЧКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до волі́чка. Словник української мови в 11 томах
волічковий — Волічковий, -а, -е Гарусный. Хотин. у. Словник української мови Грінченка