волічковий —
волічко́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
волічковий —
-а, -е. Прикм. до волічка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
волічковий —
ВОЛІЧКО́ВИЙ, а, е. Витканий, вигот. з волічки. Обтулилася волічковою хусткою, як лялечка (Б. Лепкий); Я замінила свою діадему На волічковий, барвистий вінок (Віра Вовк); Краї хустинки дбайливо обшиваються вовняною (волічковою) ниткою, в чотирьох кутах розміщується вишивка (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
волічковий —
волічковий сплетений із ниток (перев. вовняних)(ст): З'явилася за мить Анночка в зеленій волічковій суконці. На її шиї висів цератовий метер, в руці тримала записник і олівець (Ярославська)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
волічковий —
Волічковий, -а, -е Гарусный. Хотин. у.
Словник української мови Грінченка