Орфографічний словник української мови

воркота

воркота́

іменник жіночого роду

муркотання

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. воркота — -и, ж., розм. Те саме, що муркотання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. воркота — ВОРКОТА́, и́, ж., розм. Те саме, що муркота́ння. Ой на кота воркота, на дитину дрімота (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  3. воркота — Воркота, -ти ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849), 102.  Словник української мови Грінченка