воркота

ВОРКОТА́, и́, ж., розм. Те саме, що муркота́ння.

Ой на кота воркота, на дитину дрімота (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. воркота — воркота́ іменник жіночого роду муркотання розм.  Орфографічний словник української мови
2. воркота — -и, ж., розм. Те саме, що муркотання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. воркота — Воркота, -ти ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849), 102.  Словник української мови Грінченка