1. Словник української мови в 11 томах

воркота

ВОРКОТА́, и́, ж., розм. Те саме, що муркота́ння.

Ой на кота воркота, на дитину дрімота (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воркота — воркота́ іменник жіночого роду муркотання розм. Орфографічний словник української мови
  2. воркота — -и, ж., розм. Те саме, що муркотання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воркота — Воркота, -ти ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849), 102. Словник української мови Грінченка