воркота

ворко́та

-и, ж., розм.

Те саме, що муркотання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воркота — воркота́ іменник жіночого роду муркотання розм. Орфографічний словник української мови
  2. воркота — ВОРКОТА́, и́, ж., розм. Те саме, що муркота́ння. Ой на кота воркота, на дитину дрімота (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  3. воркота — Воркота, -ти ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849), 102. Словник української мови Грінченка