воркота
ворко́та
-и, ж., розм.
Те саме, що муркотання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воркота — воркота́ іменник жіночого роду муркотання розм. Орфографічний словник української мови
- воркота — ВОРКОТА́, и́, ж., розм. Те саме, що муркота́ння. Ой на кота воркота, на дитину дрімота (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- воркота — Воркота, -ти ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849), 102. Словник української мови Грінченка