воркота
Воркота, -ти
ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849), 102.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воркота — воркота́ іменник жіночого роду муркотання розм. Орфографічний словник української мови
- воркота — -и, ж., розм. Те саме, що муркотання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- воркота — ВОРКОТА́, и́, ж., розм. Те саме, що муркота́ння. Ой на кота воркота, на дитину дрімота (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах