воркота

воркота́

іменник жіночого роду

муркотання

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воркота — -и, ж., розм. Те саме, що муркотання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. воркота — ВОРКОТА́, и́, ж., розм. Те саме, що муркота́ння. Ой на кота воркота, на дитину дрімота (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  3. воркота — Воркота, -ти ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849), 102. Словник української мови Грінченка