воркота ворко́та -и, ж., розм. Те саме, що муркотання. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках воркота — воркота́ іменник жіночого роду муркотання розм. Орфографічний словник української мови воркота — ВОРКОТА́, и́, ж., розм. Те саме, що муркота́ння. Ой на кота воркота, на дитину дрімота (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах воркота — Воркота, -ти ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849), 102. Словник української мови Грінченка