вояччина

воя́ччина

іменник жіночого роду

зневажл.

Значення в інших словниках

1. вояччина — -и, ж., збірн., зневажл. Військові. || Агресивні військові кола.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вояччина — ВОЯ́ЧЧИНА, и, ж., збірн., зневажл. 1. Агресивно налаштовані військові кола. Японська вояччина причину своєї поразки на озері Хасан приписала дощику (П. Тичина); Не раз незалежнiсть iталiйських провiнцiй потрапляла пiд чобiт австрiйської вояччини (І.  Словник української мови у 20 томах
3. вояччина — Воя́ччина, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вояччина — ВОЯ́ЧЧИНА, и, ж., збірн., зневажл. Військові; командний склад армії в капіталістичних державах. Жахливі картини знущань австро-німецької вояччини над солдатами-буковинцями найкраще показані Федьковичем у поемах "Новобранчик" (1862)...  Словник української мови в 11 томах