вояччина

воя́ччина

-и, ж., збірн., зневажл.

Військові.

|| Агресивні військові кола.

Значення в інших словниках

1. вояччина — воя́ччина іменник жіночого роду зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. вояччина — ВОЯ́ЧЧИНА, и, ж., збірн., зневажл. 1. Агресивно налаштовані військові кола. Японська вояччина причину своєї поразки на озері Хасан приписала дощику (П. Тичина); Не раз незалежнiсть iталiйських провiнцiй потрапляла пiд чобiт австрiйської вояччини (І.  Словник української мови у 20 томах
3. вояччина — Воя́ччина, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вояччина — ВОЯ́ЧЧИНА, и, ж., збірн., зневажл. Військові; командний склад армії в капіталістичних державах. Жахливі картини знущань австро-німецької вояччини над солдатами-буковинцями найкраще показані Федьковичем у поемах "Новобранчик" (1862)...  Словник української мови в 11 томах