впрягати —
(упрягати), -аю, -аєш, недок., впрягти (упрягти), впряжу, впряжеш; мин. ч. впріг, впрягла, впрягло; док., перех., у що. Те саме, що запрягати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
впрягати —
ВПРЯГА́ТИ (УПРЯГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПРЯГТИ́ (УПРЯГТИ́), впряжу́, впряже́ш; мин. ч. впріг, впрягла́, ло́; док., кого, що у що. Те саме, що запряга́ти. Коні впрягає [Квітень] у сани і їде (М. Коцюбинський); Воли були такі, що не дістати рога.
Словник української мови у 20 томах
впрягати —
ВПРЯГА́ТИ (УПРЯГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПРЯГТИ́ (УПРЯГТИ́), впряжу́, впряже́ш; мин. ч. впріг, впрягла́, ло́; док., перех., у що. Те саме, що запряга́ти. Коні впрягає [Квітень] у сани і їде (Коцюб., І, 1955, 430); Воли були такі, що не дістати рога.
Словник української мови в 11 томах