вручення

вру́чення

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. вручення — -я, с. Дія за знач. вручити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вручення — ВРУ́ЧЕННЯ (УРУ́ЧЕННЯ), я, с. Дія за знач. вручи́ти 1. Зараз під цим дном лежали дві перепустки, приготовані Тамарою для вручення Кирилу Васильовичу (А.  Словник української мови у 20 томах
3. вручення — ВРУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. вручи́ти 1. Зараз під цим дном лежали дві перепустки, приготовані Тамарою для вручення Кирилу Васильовичу (Хижняк, Тамара, 1959, 121).  Словник української мови в 11 томах