Значення в інших словниках
-
вручений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вручити 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вручений —
ВРУ́ЧЕНИЙ (УРУ́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вручи́ти 1. Один сувенір і справді лишився не вручений (О. Чорногуз); У грамоті тільки раз, і то на початку, згадувався Виговський, що йому по смерті Хмельницького всі справи вручені...
Словник української мови у 20 томах
-
вручений —
ВРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вручи́ти 1. Урядові нагороди були вручені групі вчителів шкіл Київської області (Рад. Укр., 20.III 1949, 1).
Словник української мови в 11 томах