вручення

ВРУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. вручи́ти 1.

Зараз під цим дном лежали дві перепустки, приготовані Тамарою для вручення Кирилу Васильовичу (Хижняк, Тамара, 1959, 121).

Значення в інших словниках

1. вручення — вру́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вручення — -я, с. Дія за знач. вручити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вручення — ВРУ́ЧЕННЯ (УРУ́ЧЕННЯ), я, с. Дія за знач. вручи́ти 1. Зараз під цим дном лежали дві перепустки, приготовані Тамарою для вручення Кирилу Васильовичу (А.  Словник української мови у 20 томах