Орфографічний словник української мови

всюдисущий

всюдису́щий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. всюдисущий — (усюдисущий), -а, -е, книжн., заст. Який скрізь є, буває. || Про людину, яка всюди встигає, в усьому бере участь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. всюдисущий — ВСЮДИСУ́ЩИЙ (УСЮДИСУ́ЩИЙ), а, е. Який скрізь є, буває. Сюди не прорветься всюдисущий вітер, що гуляє зараз над землею (О. Полторацький); Під копита слалася давно не їжджена й поросла вже всюдисущим шпоришем путь (Д.  Словник української мови у 20 томах
  3. всюдисущий — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
  4. всюдисущий — ВСЮДИСУ́ЩИЙ (УСЮДИСУ́ЩИЙ), а, е, книжн., заст. Який скрізь є, буває. Сюди не прорветься всюдисущий вітер, що гуляє зараз над землею (Полт., Дит.  Словник української мови в 11 томах