всюдисущий

всюдису́щий

(усюдисущий), -а, -е, книжн., заст.

Який скрізь є, буває.

|| Про людину, яка всюди встигає, в усьому бере участь.

Значення в інших словниках

1. всюдисущий — всюдису́щий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. всюдисущий — ВСЮДИСУ́ЩИЙ (УСЮДИСУ́ЩИЙ), а, е. Який скрізь є, буває. Сюди не прорветься всюдисущий вітер, що гуляє зараз над землею (О. Полторацький); Під копита слалася давно не їжджена й поросла вже всюдисущим шпоришем путь (Д.  Словник української мови у 20 томах
3. всюдисущий — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
4. всюдисущий — ВСЮДИСУ́ЩИЙ (УСЮДИСУ́ЩИЙ), а, е, книжн., заст. Який скрізь є, буває. Сюди не прорветься всюдисущий вітер, що гуляє зараз над землею (Полт., Дит.  Словник української мови в 11 томах