вугляк —
-а, ч., діал. Вуглина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вугляк —
ВУГЛЯ́К, а́, ч., діал. Вуглина. Я зліз із черешні й пішов до куреня. Недалеко від нього на лісовій пропаленій латці чорніли вугляки й недогарки (М. Стельмах); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
вугляк —
ВУГЛЯ́К, а, ч., діал. Вуглина. Я зліз із черешні й пішов до куреня. Недалеко від нього на лісовій пропаленій латці чорніли вугляки й недогарки (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 93).
Словник української мови в 11 томах