Значення в інших словниках
-
відділений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відділити 1), 2), 4). || відділено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відділений —
ВІДДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відділи́ти 1–4. Кухня була аж на другому краї дому, відділена від горниць довгим коридором (Панас Мирний); Нарешті жінка хитнулась, одділена од дитини (М.
Словник української мови у 20 томах
-
відділений —
ВІДДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відділи́ти 1, 2, 4. Кухня була аж на другому краї дому, відділена від горниць довгим коридором (Мирний, IV, 1955, 346); Нарешті жінка хитнулась, одділена од дитини (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах