відділений
відді́лений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відділити 1), 2), 4).
|| відділено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовивідді́лений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відділити 1), 2), 4).
|| відділено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови