Орфографічний словник української мови

відловлювати

відло́влювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відловлювати — -юю, -юєш, недок., відловити, -овлю, -овиш, док., перех., спец. Виловлювати певну кількість (звірів, птахів і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відловлювати — ВІДЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЛОВИ́ТИ, овлю́, о́виш; мн. о́влять; док., кого, що. 1. Виловлювати з певною метою (звірів, птахів і т. ін.). – А може, на свої дідизни заглянемо? В дідизнах його [звіра] не менше.  Словник української мови у 20 томах
  3. відловлювати — ВІДЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЛОВИ́ТИ, овлю́, о́виш, док., перех., спец. Виловлювати певну кількість (звірів, птахів і т. ін.). Забій [морських котиків].. суворо регулюється, віддавлювати дозволяється тільки молодих самців (Веч. Київ, 14.  Словник української мови в 11 томах