відловлювати

ВІДЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЛОВИ́ТИ, овлю́, о́виш; мн. о́влять; док., кого, що.

1. Виловлювати з певною метою (звірів, птахів і т. ін.).

– А може, на свої дідизни заглянемо? В дідизнах його [звіра] не менше. Давно не бували там зимової пори і не відловлювали (Д. Міщенко);

Для проведення дослідів молодняк плітки, лина і окуня відловлювали на мілководдях Канівського водосховища (з наук. літ.);

За весь минулий сезон барсолови відловили всього 10 здорових звірів (з газ.).

2. перен. Затримувати, виявляти когось, щось.

Працівники фірми старанно відловлювали майбутніх туристів, пропонуючи чи не кожному перехопленому шанс здійснити подорож до Єгипту та Кіпру (з газ.);

На тернопільських дискотеках будуть відловлювати наркоманів (з газ.);

На автошляхах працівники ДАІ почали відловлювати автомобілі з брудними номерами (з газ.).

Значення в інших словниках

1. відловлювати — відло́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відловлювати — -юю, -юєш, недок., відловити, -овлю, -овиш, док., перех., спец. Виловлювати певну кількість (звірів, птахів і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відловлювати — ВІДЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЛОВИ́ТИ, овлю́, о́виш, док., перех., спец. Виловлювати певну кількість (звірів, птахів і т. ін.). Забій [морських котиків].. суворо регулюється, віддавлювати дозволяється тільки молодих самців (Веч. Київ, 14.  Словник української мови в 11 томах