відловлювати

відло́влювати

-юю, -юєш, недок., відловити, -овлю, -овиш, док., перех., спец.

Виловлювати певну кількість (звірів, птахів і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. відловлювати — відло́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відловлювати — ВІДЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЛОВИ́ТИ, овлю́, о́виш; мн. о́влять; док., кого, що. 1. Виловлювати з певною метою (звірів, птахів і т. ін.). – А може, на свої дідизни заглянемо? В дідизнах його [звіра] не менше.  Словник української мови у 20 томах
3. відловлювати — ВІДЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЛОВИ́ТИ, овлю́, о́виш, док., перех., спец. Виловлювати певну кількість (звірів, птахів і т. ін.). Забій [морських котиків].. суворо регулюється, віддавлювати дозволяється тільки молодих самців (Веч. Київ, 14.  Словник української мови в 11 томах