Словник української мови в 11 томах

відловлювати

ВІДЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЛОВИ́ТИ, овлю́, о́виш, док., перех., спец. Виловлювати певну кількість (звірів, птахів і т. ін.).

Забій [морських котиків].. суворо регулюється, віддавлювати дозволяється тільки молодих самців (Веч. Київ, 14. IX 1957, 4);

За весь минулий сезон барсолови відловили всього 10 живих звірів (Веч. Київ, 10.11 1966,4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відловлювати — відло́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відловлювати — -юю, -юєш, недок., відловити, -овлю, -овиш, док., перех., спец. Виловлювати певну кількість (звірів, птахів і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відловлювати — ВІДЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЛОВИ́ТИ, овлю́, о́виш; мн. о́влять; док., кого, що. 1. Виловлювати з певною метою (звірів, птахів і т. ін.). – А може, на свої дідизни заглянемо? В дідизнах його [звіра] не менше.  Словник української мови у 20 томах