Значення в інших словниках
-
відлуння —
Луна, відлунок, відголос, відгомін, відгук, відзвук, відляск, мн. виляски, (не лише грому) відгроми; (у громаді) реакція.
Словник синонімів Караванського
-
відлуння —
-я, с. 1》 Відбиті звуки, що долинають здалека, з відстані; луна. 2》 В обчислювальній техніці – відображення клавіш, що натискуються на клавіатурі, відповідними символами на екрані.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відлуння —
ВІДЛУ́ННЯ, я, с. 1. Відбиті звуки, що долинають здалека, з відстані; луна. І чути – лине дзвін підків. Відлуння бою, пісню дальню (П. Усенко); За далеким лісом ударив грім. Над сонними хащами покотилося відлуння (Ю. Бедзик); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
відлуння —
див. луна
Словник синонімів Вусика
-
відлуння —
ВІ́ДГОМІН (невиразний слід, неясна вказівка на щось; розмови, перекази про давні події), ВІ́ДГУК, ВІДЛУ́ННЯ, ВІ́ДГОЛОС рідше. Струни кобз передають нам відгомін віків і разом з тим розкривають найтонші почуття людини (І. Шаповал); Кування зозулі...
Словник синонімів української мови
-
відлуння —
ВІДЛУ́ННЯ, я, с., поет. 1. Відбиті звуки, що долинають здалека, з відстані; луна. І чути — лине дзвін підків. Відлуння бою, пісню дальню (Ус.
Словник української мови в 11 томах