відлягати —
-ає, недок., відлягти, -яже, док., безос. Послаблюватися, зникати (про біль, душевну тривогу, неспокій, а також сильний мороз, негоду).
Великий тлумачний словник сучасної мови
відлягати —
ВІДЛЯГА́ТИ, а́є, недок., ВІДЛЯГТИ́, я́же, док., безос. Переставати відчуватися, послаблюватися, припинятися (про біль, тугу, неспокій і т. ін.). З кожним її словом мені відлягало (У.
Словник української мови у 20 томах
відлягати —
СЛА́БНУТИ (ставати меншим за ступенем вияву), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ПОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, ПОСЛАБЛЯ́ТИСЯ, ОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, МЕНШАТИ, ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, ПРИМЕ́НШУВАТИСЯ, ЗНИ́ЖУВАТИСЯ, СПАДА́ТИ, ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДДАЛЯ́ТИСЯ, ПЕРЕСІДА́ТИСЯ (перев.
Словник синонімів української мови
відлягати —
ВІДЛЯГА́ТИ, а́є, недок., ВІДЛЯГТИ́, я́же, док., безос. Послаблюватися, зникати (про біль, душевну тривогу, неспокій, а також сильний мороз, негоду). Надворі одлягає — може, це була остання завірюха (Вас., Незібр. тв.
Словник української мови в 11 томах