Орфографічний словник української мови

відмежований

відмежо́ваний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відмежований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відмежувати. || відмежовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відмежований — ВІДМЕЖО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відмежува́ти. Як різко відмежовані хмарки Од неба, од блакитного простору! (М. Рильський); Кулеметна й автоматна тріскотня одмежована від нас будинками. Значить, ми у неглибокому ворожому тилу (Є.  Словник української мови у 20 томах
  3. відмежований — ВІДМЕЖО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відмежува́ти. Лірика в словесній поетичній творчості.. існує як жанр самостійний, більш або менш чітко відмежований від інших жанрів (Перв., З щоденника.., 1956, 174).  Словник української мови в 11 томах