відмежований

ВІДМЕЖО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відмежува́ти.

Лірика в словесній поетичній творчості.. існує як жанр самостійний, більш або менш чітко відмежований від інших жанрів (Перв., З щоденника.., 1956, 174).

Значення в інших словниках

1. відмежований — відмежо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відмежований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відмежувати. || відмежовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відмежований — ВІДМЕЖО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відмежува́ти. Як різко відмежовані хмарки Од неба, од блакитного простору! (М. Рильський); Кулеметна й автоматна тріскотня одмежована від нас будинками. Значить, ми у неглибокому ворожому тилу (Є.  Словник української мови у 20 томах