відмежований
відмежо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відмежувати.
|| відмежовано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовивідмежо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відмежувати.
|| відмежовано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови