відмічання

відміча́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. відмічання — -я, с. Дія за знач. відмічати й відмічатися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відмічання — ВІДМІЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відміча́ти і відміча́тися 1. Відмічання у класному журналі відсутніх завжди було обов'язком старости класу (з мемуарної літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. відмічання — ВІДМІЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відміча́ти й відміча́тися 1.  Словник української мови в 11 томах