відмічання

відміча́ння

-я, с.

Дія за знач. відмічати й відмічатися 1).

Значення в інших словниках

1. відмічання — відміча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відмічання — ВІДМІЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відміча́ти і відміча́тися 1. Відмічання у класному журналі відсутніх завжди було обов'язком старости класу (з мемуарної літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. відмічання — ВІДМІЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відміча́ти й відміча́тися 1.  Словник української мови в 11 томах