відмічання
ВІДМІЧА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. відміча́ти і відміча́тися 1.
Відмічання у класному журналі відсутніх завжди було обов'язком старости класу (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)ВІДМІЧА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. відміча́ти і відміча́тися 1.
Відмічання у класному журналі відсутніх завжди було обов'язком старости класу (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)