відомо —
невідм. 1》 присудк. сл. Про наявність відомостей про кого-, що-небудь. 2》 вставн. сл. Уживається для пояснення якоїсь причини, наслідку; зрозуміло, звісно. Як відомо — як усі знають.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відомо —
ВІДО́МО, невідм. 1. пред. Про наявність відомостей про кого-, що-небудь. Всім відомо, куди він звик ходить і де він лиха набирався (Л. Глібов); Всім було відомо, що царський гнів вибухав несподівано, як улітку громи (Б.
Словник української мови у 20 томах
відомо —
див. вочевидь; звичайно; так
Словник синонімів Вусика
відомо —
одному́ Бо́гу (Алла́ху) відо́мо що, жарт. Ніхто не знає про щось. — Одному Богу відомо звідки, під дощем, при страшній бурі придибав до нас дід (З журналу); Як вивчав він і по чому Ту красуню птаху — Не скажу, бо то відомо Одному Аллаху (С. Олійник).
Фразеологічний словник української мови
відомо —
ВІДО́МО присудк. сл. (про наявність відомостей про кого-, що-небудь), ЗАГАЛЬНОВІДО́МО підсил., ЗВІ́СНО розм. Всім відомо, куди він (Вовк) звик ходить І де він лиха набирався (Л.
Словник синонімів української мови
відомо —
Ві́до́мо; без ві́дома; до ві́дома
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
відомо —
ВІДО́МО, невідм. 1. присудл. сл. Про наявність відомостей про кого-, що-небудь. Всім відомо, куди він звик ходить і де він лиха набирався (Гл., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
відомо —
Відомо нар. Извѣстно.
Словник української мови Грінченка