відрубування

відру́бування

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. відрубування — -я, с. Дія за знач. відрубувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відрубування — ВІДРУ́БУВАННЯ, я, с. Дія за знач. відру́бувати 1. Статут 1588 року встановлював, що в разі завдавання ран шляхтичем шляхтичеві винний карався відрубуванням руки (з наук. літ.); Відрубування сухої деревини лісник здійснював щопівроку (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. відрубування — ВІДРУ́БУВАННЯ, я, с. Дія за знач. відру́бувати 1. Відрубування гілок.  Словник української мови в 11 томах