Значення в інших словниках
-
відігнаний —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відігнати. || відігнано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відігнаний —
ВІДІ́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відігна́ти. Табунець комарів то спускався над трапезниками, то знов, відігнаний парою з мисок, злітав (Т. Осьмачка); Поволі їздили його тілохранителі [охоронці] – варяги Ульв і Торд.
Словник української мови у 20 томах
-
відігнаний —
ВІДІ́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відігна́ти.
Словник української мови в 11 томах