Словник української мови в 11 томах

відігнаний

ВІДІ́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відігна́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відігнаний — віді́гнаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. відігнаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відігнати. || відігнано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відігнаний — ВІДІ́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відігна́ти. Табунець комарів то спускався над трапезниками, то знов, відігнаний парою з мисок, злітав (Т. Осьмачка); Поволі їздили його тілохранителі [охоронці] – варяги Ульв і Торд.  Словник української мови у 20 томах