відігнаний

віді́гнаний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відігнати.

|| відігнано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. відігнаний — віді́гнаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відігнаний — ВІДІ́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відігна́ти. Табунець комарів то спускався над трапезниками, то знов, відігнаний парою з мисок, злітав (Т. Осьмачка); Поволі їздили його тілохранителі [охоронці] – варяги Ульв і Торд.  Словник української мови у 20 томах
3. відігнаний — ВІДІ́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відігна́ти.  Словник української мови в 11 томах